Соціологічне дослідження: суть, види, складові, методи, цілі

Соціологічне дослідження - це система логічно послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, яка передбачає отримання достовірних даних та фактів про явища чи процеси, що вивчаються, для їх подальшого використання в соціальному управлінні.

Соціологічне дослідження містить у собі деякі елементи, що притаманні будь-якій науковій діяльності. По-перше, це об'єкт дослідження. У соціології об'єктом дослідження можуть, бути будь-які процеси та явища соціальної дійсності (демографічні, екологічні, економічні, соціальні, міжнаціональна, сімейно-побутові та ін.). По-друге, це суб'єкт дослідження (соціолог-дослідник або група соціологів). По-третє, як будь-яке інше дослідження, соціологічне спрямоване на досягнення певної мети і вирішення конкретних завдань. По-четверте, це засоби, що застосовуються в дослідженні (технічні й організаційні). По-п'яте, це результати дослідження, заради яких воно проводиться.

Основні функції соціологічного дослідження:

   — пізнавальна — відкриває нові знання про функціонування і розвиток суспільства та його окремих сфер, про сутність соціальних явищ і процесів, роль людини в них, дає змогу побудувати цілісну картину реального життя соціуму, спрогнозувати його розвиток;

   — методологічна — забезпечує реалізацію міждисциплінарного зв´язку соціології з іншими науками про людину і суспільство, що зумовлює нові підходи у вивченні соціальної дійсності, важливі відкриття на межі різних наукових напрямів;

   — практична — полягає у виробленні практичних заходів із вдосконалення соціальної реальності, ефективного соціального контролю за соціальними процесами;

   — інформаційна — сприяє отриманню соціальної інформації щодо стану і тенденції розвитку явищ і процесів суспільного життя, функціонування соціальних спільнот, груп, окремих індивідів, їх потреб, мотивів, реальної та вербальної поведінки, громадської думки, що формує інформаційну базу пізнання соціальної реальності;

   — управлінська — забезпечує соціальне управління на всіх рівнях функціонування соціуму, зворотний зв´язок між суб´єктами (владними, адміністративними структурами, керівниками підприємств, організацій) та об´єктами (населенням, окремими соціальними групами, працівниками) управління, вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень.

   У проведенні соціологічних досліджень виділяють чотири послідовних, логічно і змістовно взаємопов´язаних етапи:

1. Підготовчий. Полягає у виробленні програми та інструментарію — анкети, бланка інтерв´ю, бланка фіксування результатів спостереження, аналізу документів тощо.

2. Збір первинної соціологічної інформації. Відбувається за допомогою опитування, спостереження, аналізу документів, експерименту.

3. Упорядкування та обробка зібраної інформації.

4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.

В залежності від цілей і завдань та від рівня поінформованості соціолога про досліджувану проблему соціологічні дослідження поділяються на:

û  розвідувальні (або пілотажні, пошукові, зондажні);
û  описові (інформаційні);
û  аналітичні;
û  порівняльні.

Розвідувальне дослідження охоплює, як правило, невеликі обстежувані сукупності і ґрунтується на спрощеному і стислому за обсягом інструментарії. Цей вид соціологічного дослідження використовується, зазвичай, для попереднього вивчення об'єкта, явища або процесу. Потреба в розвідувальному дослідженні виникає тоді, коли проблема мало досліджена або зовсім не вивчена. Наприклад, для одержання додаткової інформації про об'єкт, уточнення і коригування гіпотез і завдань, а також для виявлення труднощів, що можуть виникнути в подальшій науково-дослідній роботі. Виконуючи, таким чином, допоміжні завдання, розвідувальне дослідження слугує постачальником оперативних даних. У цьому сенсі можна говорити і про такий його різновид як експрес-опитування, яке дозволяє отримати окремі дані, що особливо цікавлять дослідника (чи керівника-менеджера) у певний момент.
Описове дослідження застосовується тоді, коли об'єктом виступає порівняно велика група людей, що мають різні характеристики. В такій ситуації виділення в структурі досліджуваного об'єкта відносно однорідних груп дає можливість здійснити покрокову оцінку, порівняння і зіставлення потрібних дослідникові характеристик, а поряд із цим, виявити наявність чи відсутність зв’язків між ними. Описові дослідження використовують при вивчені думки користувачів про якість бібліотечно-інформаційного обслуговування або умов роботи в бібліотеці, оцінок нових видів послуг, які надає бібліотека тощо.
Аналітичне дослідження — найбільш поглиблений вид аналізу, метою якого є не тільки опис структурних елементів явища, що вивчається і розглядається, а й з’ясування причин, що лежать в його основі і зумовлюють характер розповсюдження, якість та інші притаманні йому риси.
Аналітичне дослідження має особливу практичну цінність.
Підготовка аналітичного дослідження потребує значного часу, сумлінно розробленої програми та інструментарію. Під час дослідження можуть бути використані різні форми опитування, аналізу документів, спостережень.
Різновидами аналітичного дослідження є соціологічний експеримент, маркетингові дослідження (цьому виду досліджень було присвячено окреме заняття) та ін.
Порівняльні дослідження використовують в тих випадках, коли необхідно порівняти характеристики досліджуваного об'єкта чи проблеми в часі, або різні об'єкти в одній і тій цікавій якості в один і той же час. Найчастіше, дослідження змін в часі проводять в режимі моніторингу з встановленою періодичністю опитувань.
В залежності від рівня наукового знання та орієнтації (функції) дослідження соціологічні дослідження поділяються на:
ü  теоретичні;
ü  емпіричні;
ü  наукові (або фундаментальні);
ü  прикладні;
ü  змішані;
ü  методологічні;
ü  неметодологічні (знання про предмет).
Для теоретичних соціологічних досліджень вирішальне значення має глибоке узагальнення накопиченого фактичного матеріалу в області соціального життя.
В центрі емпіричних досліджень знаходяться накопичення та збір фактичного матеріалу в зазначеній області (на основі безпосереднього спостереження, опитування, аналізу документів, даних статистики та інших способів отримання інформації) і його первинна обробка, включаючи і початковий рівень узагальнення.
Однак, було б помилкою розривати, а тим більше протиставити емпіричне соціологічне дослідження теоретичному. Це дві сторони цілісного дослідження соціальних явищ, що постійно взаємодіють, доповнюють один одного та взаємозбагачуються
Прикладні дослідження завжди направлені на вирішення конкретної проблеми на рівні бібліотеки або бібліотечної системи міста чи району в суворо обмежених часових рамках. Цілями таких досліджень можуть бути: удосконалення роботи з персоналом, формування соціально-психологічного клімату в колективі, покращення бібліотечно-інформаційного обслуговування окремих читацьких груп, формування іміджу бібліотеки тощо. Прикладні дослідження закінчуються розробкою управлінських рішень або планом заходів, направлених на реалізацію нововведень. В таких дослідженнях ширше використовується бібліотечна статистика.
В змішаних (комплексних) соціологічних дослідженнях вирішуються як наукові, так і практичні завдання.
Результатом методологічного дослідження є методологічні знання, тобто знання не про предмет соціології, а про способи дослідження цього предмета (тобто про методи і процедури). Методологічні дослідження належать до будь-якого рівня соціологічного знання і проводяться в рамках як фундаментальної, так і прикладної соціології.
В деяких фахових виданнях зустрічається ще один вид соціологічних досліджень – теоретико-прикладні. Вони направлені на вирішення соціально-важливої задачі. Наприклад: вивчення ролі бібліотечної справи в соціокультурних змінах на конкретній території або ролі бібліотек в інформаційному обслуговуванні малого підприємства тощо. В такому досліджені ставляться завдання розширення та поглиблення наукового знання про соціальні процеси або вирішення актуальних соціальних проблем. В теоретико-прикладному досліджені не жорсткі вимоги до його строків, які розраховуються з рівня складності досліджуваної проблеми або явища.
Залежно від затрат часу дослідження поділяють на довгострокові, середньострокові, короткострокові та експрес-дослідження. В основу такого поділу покладено різні витрати часу, що є однією з найістотніших ознак характеру та видів досліджень. Експрес-дослідження потребують мінімальних витрат часу: від 1-2 тижнів до 1-2 місяців. Короткострокові дослідження тривають, як правило, від 2 до 6 місяців. Середньострокові — від 6 місяців до 3 років. Довгострокові — від 3 років і більше.

В залежності від того, розглядається досліджуваний об'єкт у статиці чи в динаміці та чи проводиться один раз або декілька, соціологічні дослідження поділяються на:

• - крапкове (чи разове);

• - повторне.

Крапкове (чи разове) дослідження подає інформацію про стан і кількісні характеристики будь-якого соціального явища чи процесу в момент його вивчення. Ця інформація у визначеному змісті може бути названа статичною, оскільки відбиває нібито моментальний “зріз” об'єкта, але не дає відповіді на питання про тенденції його зміни у часовому просторі.
Повторне соціологічне дослідження використовується для виявлення динаміки, змін в їх розвитку. Кількість таких досліджень і часові інтервали між ними визначаються їх цілями та змістом.
Різновидністю повторного соціологічного дослідження є панельне дослідження, коли один і той же соціальний об'єкт вивчається по ідентичній програмі та методиці через визначений інтервал часу, завдяки чому з'являється можливість встановити тенденції його розвитку. Найбільш показовий приклад панельного дослідження — періодичні переписи населення.
Практично будь-яке соціальне явище може бути розглянуте на рівні розвідувального, описового чи аналітичного дослідження, що має крапковий чи повторний (панельний) характер, а також використовує різні методи збирання первинної інформації.
Однак, якість соціологічної інформації в значній мірі підвищиться, якщо провести пробне дослідження. Воно є способом перевірки обґрунтованості висунутих гіпотез і задач, а також показником методичного рівня та опрацьованості інструментарію збирання первинної інформації. Спробне дослідження допомагає оцінити правильність побудови відповідної моделі вибірки, уточнити деякі характеристики об'єкта і предмета дослідження, обґрунтувати витрати і терміни всіх дослідницьких процедур.

Н. Смелзер уважає, що соціологічний метод — це правила та способи, за допомогою яких установлюється зв’язок між фактами, гіпотезами та теоріями, а І. Попова трактує соціологічний метод, як сукупність способів збирання, обробки й аналізу соціологічної інформації.

В соціологічному енциклопедичному словнику за ред. Г. Осіпова методи соціологічних досліджень визначаються як способи побудови і обґрунтування соціологічного знання; сукупність прийомів, процедур і операцій емпіричного і теоретичного пізнання соціальної дійсності. До них відносяться:

· методи збору інформації (аналіз документів, спостереження, опитування, експеримент тощо);

· методи обробки і аналізу даних (факторний, латентно-структурний, кореляційний, регресивний, дисперсний, ранжування, шкалування, індексування тощо);

· методи побудови теорії (дедуктивний, індуктивний, порівняльний, причинний, структурно-функціональний, генетичний тощо).

Важливий метод соціологічного дослідження - спостереження. У соціологічному дослідженні під спостереженням мається на увазі метод збору первинних емпіричних даних, котрий полягає у свідомому, цілеспрямованому, систематизованому, безпосередньому сприйнятті й реєстрації соціальних фактів, які можна проконтролювати й перевірити. Головною перевагою безпосереднього спостереження є те, що воно дозволяє фіксувати події та елементи людської поведінки в момент їх здійснення, в той час як інші методи збору первинних даних базуються на попередніх або ретроспективних судженнях індивідів.

Спостереження як метод застосовується тоді, коли інформація, яка необхідна досліднику, не може бути отримана ніякими іншими способами. Так буває, якщо не хочуть чи не можуть детально описати послідовність своїх дій. Спостереження використовується як джерело інформації для побудови гіпотез, служить для перевірки даних, отриманих за допомогою інших методів.

Метод спостереження в соціології класифікується за такими принципами: за мірою формалізованості (структуралізоване й неструкту-ралізоване спостереження), залежно від ступеня участі дослідника в ситуації, що вивчається (включене та невключене), за місцем проведення, умовами організації спостереження (польове й лабораторне), за регулярністю проведення (систематичне й несистематичне спостереження) тощо.

Найбільш поширеним методом збору соціологічної інформації є опитування. Опитування передбачає, по-перше, усне чи письмове звернення дослідника до певної сукупності людей - респондентів із запитаннями, зміст яких репрезентує проблему, що вивчається, на рівні емпіричних індикаторів, по-друге, реєстрацію та статистичну обробку отриманих відповідей, а також їх теоретичну інтерпретацію. За формою й умовами спілкування соціолога з респондентом розрізняють письмові (анкетування) й усні (інтерв'ю) опитування, за місцем проживання, за місцем роботи і в цільових аудиторіях (глядачі в кінотеатрах, пацієнти в клініках і т. ін.), очні (особисті) й заочні (звернення з анкетою через газету, телебачення, по телефону), групові й індивідуальні і т. ін.

Найбільш поширений вид опитування - анкетування. Воно є груповим і індивідуальним. Групове опитування застосовується за місцем роботи або навчання. Один анкетер найбільш ефективно працює з 15-20 особами. При цьому досягається 100% повернення анкет, підтримуються взаємні стосунки між анкетерами й респондентами. При індивідуальному анкетуванні анкети розповсюджуються на робочих місцях чи за місцем проживання респондентів. Термін повернення анкет заздалегідь обговорюється.

Соціологічна анкета - це система запитань, об'єднаних єдиним дослідницьким задумом і спрямованих на з'ясування кількісно-якісних характеристик об'єкта і предмета аналізу. До анкети висувається ряд вимог, яких треба дотримуватись при їх конструюванні. Запитання соціологічних анкет повинні класифікуватися за змістом (про факти свідомості, поведінки, особу респондентів), за формою (відкриті й закриті, прямі й непрямі), за функціями (основні й неосновні) тощо.

Інтерв'ювання. Цей метод опитування зараз використовується рідше, ніж методи анкетування. Інтерв'ю беруть за місцем роботи, за місцем проживання. Розрізняють три види інтерв'ю: формалізоване, фокусовано, вільне.

Метод експертної оцінки. Для її проведення як методу збирання необхідних даних насамперед формується група добре поінформованих осіб, які відбираються за такими ознаками: професійний статус (посада, науковий ступінь і вчене звання, стаж роботи тощо); результати тестування (з урахуванням оцінки їхньої попередньої діяльності як експертів) та атестації їх колегами. Враховуються також громадська думка, імідж кожного у даній сфері суспільного життя. Основний робочий інструментарій експертних опитувань - анкети або бланк-інтерв'ю, опрацьовані за спеціальною програмою. Згідно з цим процедура одержання інформації може виглядати як анкетування чи інтерв'ювання експертів.

Соціальний експеримент як метод збирання соціологічної інформації. Для поглибленого аналітичного вивчення соціальної реальності в соціології використовують соціальний експеримент як метод збору інформації про чинники, які на неї впливають, результати та наслідки такого впливу. Це метод одержання інформації в умовах, які контролюються і керуються, тобто в експериментальній групі чи колективі, що вимагає створення відповідної експериментальної ситуації. Головне завдання експерименту полягає в тому, щоб, вибравши для експериментування ту чи іншу групу, впливати на неї певними факторами і стежити за зміною характеристик, які цікавлять дослідників для вирішення завдань управління суспільними процесами.

 Загальна процедура дослідження містить такі види робіт, як розробка програми і робочого плану дослідження, підбір, підготовка та інструктаж виконавців, розробка та розмноження інструментарію, збирання первинної соціологічної інформації (анкетування, інтерв’ю тощо), опрацювання матеріалів дослідження (статистичне й математичне), аналіз результатів дослідження та розробка рекомендацій. Разом з тим кожний з цих видів робіт відносно самостійний і передбачає різні шляхи ти засоби вирішення дослідницьких завдань. Процедура інтерв’ю, наприклад, включає розробку опитувального листка, відбір респондентів, підготовку інтерв’юєрів, саме опитування. У робочому плані зазначають календарні строки проведення конкретних видів робіт, матеріальні та трудові витрати.

Завершення розробки плану дослідження є формальною підставою для початку робіт безпосередньо на об’єкті дослідження, тобто початку другого етапу дослідження — підготовчо-організаційного.

Успіх соціологічного дослідження значною мірою залежить від правильного добору, своєчасної підготовки та навчання його виконавців. У зв’язку з цим особливе місце в організації робіт другого етапу дослідження відводиться пояснювальній роботі, яка передбачає інструктування всіх учасників дослідження, видання відповідних розпоряджень та наказів, використання з цією метою засобів масової інформації та пропаганди, читання лекцій, організацію бесід на робочих місцях. На цьому етапі проводиться дослідження для перевірки надійності інструменту, коригується інструмент, розробляються остаточні його варіанти.

Список використаних джерел:

1. Босик Л. Види соціологічних досліджень / Л. Босик. - [Електронний ресурс].  - Режим доступу:1

2. Соціологічне дослідження: суть, види, складові, методи, цілі. - [Електронний ресурс].  - Режим доступу: 2

Активна педагогічна практика

Сьогодні на базі нашого навчального закладу відбувалось відкриття музею українського козацтва. У низці будо представлено шаблі, одяг, мистецтво. На відкриття були запрошенні всі практиканти школи. Знаходячись там ми підкреслили для себе багато нового.
Після відкриття у школі ми зустрілись з деканом, звісно не могли не сфотографуватись.
Також не перестає дивувати творчість дітей у школі. Знаходячи у холі помітили дівчину, що займались ліпкою з пластилина, це усіх дуже вразило.
Відвідавши музей я направився на урок фізики до Олійника Івана. Це був узагальнюючий урок з теми. Іван використовував опитування, до якого залучав увесь клас по черзі. Також привертав їх увагу різкою зміною голосу, або мотивував не гарною оцінкою. Під час виникнення труднощів ставив навідні запитання, щоб учні мали змогу самі знайти відповідь на своє запитання. Урок пройшов вдало, мета уроку була досягнута.

Активна педагогічна практика

На цей раз день запам’ятався проведенням уроків на інтерактивній дошці, які нам та методисту продемонстрували Шавиріна Карина та Ілляшик Катерина. В обох була присутня новизна та цікавість викладу матеріалу. Дітям дуже сподобалось, оскільки типом обох уроків було повідомлення нового матеріалу та вони могли наочно побачити я створюється те чи інше питання в математиці. Будучи те чи дроби у п’ятому класі чи функції у сьомому. Особливу увагу вчителям доводилось приділяти усвядомленню, оскільки дошка була для них чимось новим, діти не завжди розуміли як виходили графіки чи дроби. Але повертаючись до матеріалу та ставлячи навідні запитання вчителя вдалось навести ясність у питаннях учнів. Після повідомлення нового матеріалу були запропоновані декілька прикладів із застосування набутих знань, а отже учні могли не тільки перевірити себе, як вони зрозуміли подану для них тему, а щє й навчитись працювати д новим для себе обьєктом, а саме смарт дошкою. Якщо у дітей не виходило вирішувати, на дошці з’являлись різноманітні підказки з навіженими питаннями, кроком вирішення або кінцевою відповідю. Мета уроків була досягнута. А найголовніше, що діти залишились зацікавлені дошкою та темою.

Активна педагогічна практика

Цей день розпочався з приходу нашого методиста з кафедри математики та методи її навчання Тетяни Григорівни. А це означає, зо нас попереду чекає велика кількість проведень уроків наших колег-одногрупників. Доречі, одним з яким буду я.

Першим на черзі був дебютний урок Тютюнника Бориса Ігоровича. Урок розпочався доволі жваво. На перевірку вже набутих знань був проведений математичний диктант: біля дошки учень, інші у зошитах на місцях. Оскільки на учнів самостійна на прикінці уроку, вчитель упродовж уроку використовував опитування з теми самостйноі до якої залучав більшість класу. Для більш ґрунтовного знання теми Борис Ігорович використав нарощення рівню прикладів для розв’язання та постійно стимулював словесно учнів, щоб краще виходило. На перевірку ґрунтовних знань учнів у кінці уроку була проведена самостійна робота, до якої вони були вже цілком готові та впевнені у своїх силах. Мета уроку була досягнута, учні набули необхідних знань з поданою Борисом темою. Але й про домашнє завдання, для формування навичок не забули!)

Через підготовку до свого уроку я не мав змоги відвідати уроків своїх колег, але впевнений, що їм все вдалось.

Під час свого уроку я використав для актуалізації власні помилки при розв’язанні учнів свого класу, оскільки типом урку було формування вмінь і навичок з теми «модуль».

На проекторі були запропоновані правильне та не правильне розв’язання прикладів з домашнього завдання, учням потрібно було обрати правильний варіант. Це сприяло перевірці власного розв’язання та пошуку помилок наочно.

На мотивацію учбової діяльності обрав вислів відомого математика, щоб спокати дітей до нових звершень як у житті так і в навчанні.

Оскільки діти вже були знаймі із поняття модуля числа, до дошки були викликані 3 учня на завдання які демонструють різноманітність кількості відповідей при розв’язанні.
З кожним новим прикладом рівень складності підвищувався, щоб привести рівень знань з теми на достатньо високий рівень.

Наприкінці уроку учні досить легко працювали з модулем, навіть мали змогу вирішити завдання з модулем графічним методом, що їм дуже сподобалось.

Мета уроку була досягнута.

Ось так насичено й пройшов цей день. Чекаємо нових звершень від учнів та нас самих!

Активна педагогічна практика

У цей день відвідав урок Світлани Миколаївни. вона швидко провела організаційний момент, налаштувала учнів на роботу. Урок пояснення нового матеріалу. Для пояснення нового матеріалу вчитель використав метод пояснення спираючись на ілюстративний матеріал. Вона розвивала логічне мислення учнів: після введення нового матеріалу вчитель змінила малюнок і запропонувала учням вивести співвідношення згідно цього малюнка. Також слідкувала, щоб у класі панувала дисципліна та за зосередженістю учнів над даною темою. Згодом учні мали змогу розв’язати різні вправи: пробні та тренувальні. З кожною новою задачею рівень складності збільшувався.




Протягом уроку Світлана миколаівна намагалась опитати більшість учнів класу. При виникненні труднощів, вона їх усувала пояснюючи матеріал знову. Вчитель розвивав культуру оформлення записів на дошці, правильність побудови малюнків, самостійність учнів, математичну мову. Урок пройшов дуже плідно. Мета була досягнута.

У цей день провів бесіду з активом класу щодо насуваючогось чергування по школі. Вирішували організаційні моменти чергування: хто де буду чергувати, час на який треба з’явитись у школу та інше...

Активна педагогічна практика

Ось і наступають чергові вихідні. Багато цікавого швидко промайнуло за цю неділю. Але відпочивати часу немає. Останній урок на цьому тижні проводила Катерина. Тип уроку був комбінований, а саме: вивчення нового матеріалу та формування вмінь та навичок.

Під уроку було використав аго метод пояснення, бесіди для вивчення нового матеріалу. Студентка у доступній формі виклала новий матеріал, розвивала в учнях логічне мислення, уважність та знання розрядів чисел. Порушень дисципліни значних не було, оскільки на варті стояла Катерина Сергіївна.

Протягом уроку студентка підтримувала увагу учнів. Якщо спострегілось її зниження, то вона зміною гучності голосу або зауваженням залучала учнів знову до уроку. Мета уроку була досягнута.

Далі на нас чекала підготовка до виховного заходу та звісно вихідні :)))

Активна педагогічна практика

Ось і пройшло свято, яке чекало багато дітей та дорослих, а це означає, що почався час працювати.

Першим уроком після свята для мене став урок у 8-б класі. Тип уроку було повідомлення нового матеріалу, а саме «Арифметичний квадратний корінь».

Вчитель дуже гарно пояснював цей матеріал, представив цей матеріал як те, чого неможливо не знати. 

Порушення дисципліно миттєво каралось та активна праця продовжувалась.

Окрім цього діти дізнались метод знаходження кореня квадратного довільного числа, що їм дуже сподобалось та зацікавило.

Наприкінці уроку вони вже володіли достатнім рівнем знань з даної теми та мали змогу по розв’язувати завдання самостійно, що, доречі, в них добре виходило. На мою думку урок пройшов на відмінно, оскільки навіть після його завершення діти зайняли час своєї перерви щоб знаходити корінь із дуже великого числа. Мета уроку було повністю досігнута.

Наступний урок став для усіх повною несподіванкою, оскільки з’явився він саме на перерві. Оскільки вчителя 7-го класу викликали на конференцію урок проводила Катерина Сергіївна.

Мета уроку було підготувати учнів до написання контрольної роботи, що добре вдавалось. У дітей вже були початкові знання з теми та швидко, а найголовніше правильно вирішували різноманітні завдання запропоновані Катериною. Мета уроку була досягнута, діти повністю готові до написання важливої для них роботи.

Ось весело і різноманітно пройшов сьогоднішній день. Я. Особисто підкреслив для себе щє один метод обчислення арифметичного квадратного кореня. 

Недаремно нам казали «Навчаючи, навчаємось самі».

Активна педагогічна практика

Ось і настав свято якого чекали багато дітей. Свято усіх закоханих. Цього дня нас відвідував методист кафедри математики та методики її навчання. Привітавши один одного зі святом ми попрямували на залікові уроки Катерини, а згодом Аліни.

У класі Катерини Сергіівни панував  святковий настрій та святкова атмосфера. Клас був дуже гарно прикрашений.

Тип уроку був комбінований (вивчення нового матеріалу та застосування умінь та навичок).

На уроці були дуже гарно представлені наочні матеріал. 

На дошці протягом уроку з’являвся алгоритм, за яким діти могли зрозуміти, як саме треба округлювати дроби.

Згодом мета уроку була досягнута. Наприкінці уроку було проведене опитування за новим матеріалом, з яким діти дуже гарно впорались. Також варто відзначити, що вправи на застосування набутих знань були вирішені швидко та без проблем. Урок пройшов дуже вдало та зі святковим настроєм.

Наступним ми відвідували урок також п’ятого класу, де помічником класного керівника та вчителем математики буда Аліна Думитрівна.

Урок проходив дуже гарно. діти готувались до контрольної роботи. 

Урок пройшов добре, діти навчились що швидше розв’язувати різноманітні приклади.

Наприкінці уроку можна було з впевненістю казати, що діти готові до написання роботи.

Після цих уроків ми відправились на обговорення уроків, де й провели весь час до кінці дня.